Як німецькі підлітки допомагають в Росії

1














Збирався в Південну Америку, а потрапив у російську школу. Німецькі студенти розповідають, чому вони в кінцевому підсумку не шкодують про свій вибір.У Німеччині у підлітків і студентів від 16 до 26 років є можливість стати учасником програми «Добровільний соціальний рік» (Freiwilliges Забезпечення Jahr). За її умовами зазвичай волонтери допомагають співробітникам культурних або правозахисних організацій, в будинках престарілих і лікарнях. Під час поїздки учасники отримують гроші на кишенькові витрати, їм оплачують страховку і надають житло. При цьому молоді люди можуть вибрати самі, чим вони будуть займатися і в яку країну вирушать. Деякі з них їдуть на рік в Росію, щоб познайомитися з новими людьми і вивчити російську мову.

Справа випадку

Йоханнес Баумерт (Johannes Baumert) з Майнца, як і більшість учасників «Добровільного соціального роки» з Німеччини, збирався в Південну Америку. Незважаючи на це, хлопцеві несподівано запропонували поїхати на роботу в Уфу.

В російській школі йому довелося не лише викладати німецьку, але й руйнувати стереотипи учнів з приводу Німеччини. «Наприклад, деякі думали, що у нас небезпечно ходити по вулицях, бо біженці можуть пограбувати. Спочатку я дивувався, чому багато росіян в цьому впевнені. Але школярі виявилися готовими до діалогу і поступово ці забобони зникли», — згадує Він.

Студент відкрив для себе Башкортостан з несподіваного боку: за його словами, ця республіка відрізняється своєю особливою культурою від інших регіонів Росії, при цьому у кожного міста є свій характер.

Робота у фонді

Одна з причин, по якій німці вирішуються на «Добровільний соціальний рік» — можливість подумати після школи, ніж дійсно вони хочуть займатися, і вибрати майбутню професію більш усвідомлено.

Саме тому Леннарт Керл (Lennart Kerl) відправився волонтером у фонд «Інтеркультур». Росія і пострадянський простір завжди цікавили його з точки зору географії. У московському фонді він допомагав в організації семінарів, працював зі школярами, які приїхали з обміну, і займався піаром. Після стажування він став вивчати географію у Трирском університеті.

Про свій досвід в інший некомерційної організації розповів DW Мануель Меттенхайм (Manuel Mettenheim). Поки його батько працював у посольстві, Мануель жив у дитинстві два роки в Росії. Пізніше, закінчивши бакалаврат в Німеччині, він вирішив провести добровільний соціальний рік у правозахисної організації «Меморіал». Там Мануель допомагав з перекладами і працював з істориками, які вивчали тему дисидентського руху і самвидаву. «У росіян інші цінності, це зрозуміло. Але все одно для мене це було несподіванкою. Мене здивувала гомофобія і ставлення до опозиції і до НКО», — наголосив студент.

Замість армії

До 2011 року в Німеччині існувала загальна військова повинність. В якості альтернативи військовій службі молодим людям пропонувалася волонтерська робота в рамках «Добровільного соціального роки». Саме цей варіант і вибрав свій час Фалько Мертель (Falko Mertel) з Лейпцига.

Відразу після школи він відправився в Самару, де протягом року займався з дітьми з обмеженими можливостями. «Я приходив в сім’ї та допомагав батькам: гуляв з дітьми, і ми разом робили спеціальні вправи, сидів з ними вдома, поки мама ходила за покупками», — розповів Фалько в інтерв’ю DW. Зараз він з радістю згадує цей досвід і радить іншим німцям не упускати таку можливість, якщо вона, звичайно, є.

Ще одна учасниця програми Свенья Маарит (Svenja Maarit) теж провела рік у Самарі, але займалася іншою роботою — викладала англійську та німецьку мову в загальноосвітній школі. За словами дівчини, в Росії її дивувала бюрократія: те, що можна було зробити швидко, тягнулося дуже повільно. В приємному сенсі її вразило ставлення до неї як до іноземкою. «Мене часто запрошували в гості. Зараз я з задоволенням згадую цю поїздку. Особливо, подорож на поїзді по країні, де можна було познайомитися з новими людьми. На мене так вплинула ця програма, що я досі займаюся Росією і пострадянським простором», — стверджує Свенья.

Ця новина також на сайті Deutsche Welle.

Facenews

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки