Втрата громадянства: світовий досвід та українські реалії

0


















Щодо втрати громадянства. Нажаль, дискусія майже з самого початку втратила посилання на правовий фундамент, що, на мій погляд, шкодити її якості та створює зайві міфи та помилки. Тому дуже важливо, як на мене, одразу визначитися з тим, наскільки процедура втрати громадянства є законною, адже коли обговорення цієї тими зіштовхується з тезах на кшталт «це не конституційно», то об єктивної оцінки процесах дати не можливо.

Отже, позбавлення громадянства – це процедура, коли державний орган «відбирає» громадянство тієї чи іншої людини через своє рішення, що за своєю сутністю має вибірковий та непрогнозований характер та є санкцією за певну дію. Тому Конституція України забороняє позбавлення громадянства.

У тієї ж годину існує процедура припинення громадянства. Згідно з ст. 17 Закону «Про громадянство України» є дві форми припинення громадянства: втрата та вихід з громадянства. З правової точки зору це зовсім інше, ніж позбавлення громадянства, що є неконституційним. Різниця полягає у тому, що втрата громадянства передбачає настання певних умів, що прогнозовано є підставами для втрати громадянства.

Тобто це не є єктивні санкція суду чи рішення державного органу, президента, короля чи міністра, яким є позбавлення громадянства, а прозорий алгоритм.

Процедури втрати громадянства є й в інших країнах. Наприклад у Франції є процедура відміни рішення про надання громадянства, що, до речі, є тією ж самою нормою, що застосована до Міхо. А вісь у Канади є процедура позбавлення громадянства натуралізованих осіб. Вона ж існує в Ірландії та Аргентині. Там це відбувається взагалі судовим рішенням.

Источник