Михайло Негрич та Микола Негрич: київсько-коломийська корупція по-сімейному. ЧАСТИНА 1

4


















Михайло Негрич та Микола Негрич: київсько-коломийська корупція по-сімейному. ЧАСТИНА 1

17.08.2018

Микола і Михайло Негричи

«Распильщики» бюджету і «дерибанщики» землі Київради і КМДА кожен рік «взувають» киян на мільярди, а кидають народу обгризені кістки, на яких вони пишуть свої імена, щоб виборці знали, за яких «благодійників» їм треба голосувати. До недавніх пір шедевром цинічного глуму вважався фотосайт «До і після», створений командою столичного мера Віталія Кличка для звітів про виконану роботу та витрачених бюджетних коштах. Однак депутат міської ради Микола Негрич, який за сумісництвом є зятем колишнього глави «Киевгорстоя» Михайла Голиці, вирішив піти далі і залишити своє «факсиміле» навіть на кострубатих латку ямкового ремонт столичних доріг.

Багато кияни просто не повірили своїм очам і навіть вирішили, що це якась провокація ворогів Негрича. Однак ця пафосна дурість цілком відповідає нинішньому поведінці Миколи Негрича, який ось уже другий рік будує з себе дбайливого захисника простих киян – намагаючись відмити свою репутацію від свіжих недавніх скандалів.

Син начальника району

Столичний «будівельний барон» Негрич Микола Михайлович народився 29 серпня 1982 року в місті Коломия (Івано-Франківська область). До Києва він приїхав в 1998 році, вступати в Інститут міжнародних відносин при КДУ – який закінчив у 2003 році, одержавши диплом юриста-міжнародника. І відразу влаштувався на роботу в ДАК «Хліб України» на гарну посаду головного економіста управління фінансово-кредитних механізмів. Минуло кілька місяців, і Микола Негрич став начальником управління державних програм та цінового регулювання цієї компанії. А потім, у вересні 2004 року, Негрич став директором ТОВ «Агропромбудкапітал» (ЄДРПОУ 32941442) і очолює його досі, попутно будучи керівником ще кількох фірм.

Настільки стрімку кар’єру молодого провінціала до сих всі намагаються пояснити тим, що Микола Негрич є зятем Михайла Голиці, про який SKELET-info вже розповідав у матеріалі про В’ячеслава Непопа, третьому члені їх «сімейного бізнес-трикутника». Михайло Голиця – це тертий калач київського бізнесу, він починав у 90-х ще з Суркісами в їх фінансовій афері навколо ФУ «Динамо-Київ», а при Олександрі Омельченко очолив Департамент житлового забезпечення КМДА.

Зрозуміло, що така людина могла б запросто влаштувати кар’єру свого зятя – точно так само, як харківський чиновник і бізнесмен Олег Таранов підняв нагору свого зятя Євгена Мураєва. Однак між Мураевым і Негричем є різниця. Якщо перший до свого одруження на дочці Таранов був майже «ніким», то другий став чоловіком Ольги Голиці (зараз – Ольга Негрич) вже будучи «золотим хлопчиком», мажором. Секрет успіху Миколи Негрича досить простий, і навіть якось дивно, що ніхто з журналістів досі не спромігся покопатися в його коломийських коренях. А дарма, адже тоді б всі дізналися, що батьком Миколи Негрича є досить відомий на Івано-Франківщині (і призабутий в Києві) чиновник Михайло Негрич, який двічі (у 2001-2005 і 2010-2014 рр. очолював Коломийській РДА. Відомий численними скандалами, відомий своїм великим бізнесом, записаним на дружину (Марію Негрич) та сина, а також тим, що він зумів спритно уникнути люстрації.

Михайло Негрич

Михайло Михайлович Негрич народився в 1955 році в селі Косівського районі Івано-Франківської області. У 1986 році він закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут, до 90-го вже дослужився до своєї першої керівної посади, що дозволило йому зайнятися бізнесом, використовуючи свою владу і державні ресурси. Причому, бізнесом двох різновидів: за тіньовими схемами він «заробляв» свій основний капітал, а потім вкладав його в легальний бізнес, записаний на дружину і сина. Джерела SKELET-info повідомляють, що в 90-х Михайло Негрич мав відношення до зерна і спирту – а, як відомо, на тіньових схемах з алкоголем збагачувалися багато. Є інформація і про те, що вже в кінці 90-х Михайло Негрич був пов’язаний з роботою скандальної ДАК «Хліб України», яка спочатку була зосередженням тіньових схем і махінацій. Ось чому його син Микола, одразу після закінчення вузу, був працевлаштований за знайомствам батька «Хліб України», причому в його фінансовий відділ. Адже саме в період 2003-2004 р. р. в «Хлібі України» (під керівництвом Віктора Бондаренка) відбувалися жахливі зловживання та афери.

Загалом, так Михайло Негрич і піднявся до «шановного людини» в області, і в 2001 році був призначений на посаду голови Коломийської райдержадміністрації. Призначений не без допомоги свого старого друга і компаньйона Михайла Вишиванюка, який двічі обіймав посаду голови Івано-Франківської ОДА в 1997-2005 і 2010-2013 р. р. (помер від хвороби в 2016). Як бачите, на керівних посадах вони були майже одночасно, і обидва є чиновниками «режиму Кучми» і «режиму Януковича». Але в першому призначенні Негрича (у 2001 році) не обійшлося і без допомоги самого Володимира Литвина, який тоді очолював Адміністрацію президента Кучми. Зв’язок між Михайлом Негричем і Володимиром Литвином тривала і після: Негрич багато років очолював Івано-Франківську обласну організації Народної партії та виборчі штаби «Блоку Литвина».

До речі, його заступником по партійній роботі був Олексій Голубчак – начальник обласного управління лісового та мисливського господарства області. Не дивно, що Михайло Негрич успішно займався «лісовим бізнесом», оголюючи схили Карпат! А ще в бізнес-списку сім’ї Негричей можна знайти приватні мисливські клуби і господарства, в тому числі в інших областях України. Наприклад, ТОВ «Мисливське господарство «Плиское» (ЄДРПОУ 35891892) і Клуб мисливців та рибалок «Плиски» (ЄДРПОУ 35583823), що знаходяться в Черниговкой області. Чому там, на іншому кінці країни? Тому що їхніми власниками є Михайло Негрич та його сват Михайло Миколайович Голиця зі своїм племінником Владиславом Віталійовичем Голицею (син Віталія Миколайовича Голиці). Ну а родом Голиці саме з цього села Плиски! Там же зареєстровано і ТОВ «Плиски-Агро» (ЄДРПОУ 34275671), головою наглядової ради якого був Микола Негрич.

Негричам майдани не страшні!

Після першого Майдану, на початку 2005 року, главу Коломийського району Михайла Негрича відправили у відставку як «чиновника режиму Кучми». Але він одразу знайшов собі роботу в Києві: спочатку заступник голови правління в тому ж «Хліб України», потім прилаштувався в. о. голови гендиректора «київ спирту» (золоте дно!). У 2007-му він повернувся на батьківщину, де йому подарували ще більш хлібну посаду заступника голови Івано-Франківської обласної Державної податкової адміністрації, причому Михайло Негрич курирував акцизи по алкоголю і тютюнових виробів. А адже саме з допомогою махінація з акцизами здійснювалися найприбутковіші «спиртові схеми»! Нарешті, в 2010-му, після перемоги Януковича на виборах, крісло Івано-Франківського губернатора повернувся Вишиванюк, а в крісло глави Коломыской РДА Негрич. І перше, що вони влаштували – спробу рейдерського захоплення Залучанского спиртзаводу.

Михайло Негрич дуже намагався здаватися самим патріотичним начальником самого національно-свідомого району України, тому регулярно потроював фестивалі вишиванок і «коломийок», протегував місцевому музею писанок». Але місцева опозиція бачила в ньому чиновника від Януковича, до того ж по вуха замазанного в корупції. Крім усього іншого, вона звинувачувала Негрича в «кришуванні» масової вирубки лісу в районі. Більш того, глава району Негрич та міський голова Коломиї запросили в регіон австрийкою деревоперерабатывающую компанії «Holzindustrie Schweighofer» і навіть виділили їй 30 гектарів землі під будівництво заводу. Але завод ніхто так і не побудував, а ось ліс косили квадратними кілометрами!

Тому справедливо, що в лютому 2014 року під вікнами Коломийської РДА шумів місцевий Майдан, який вимагав відставки Михайла Негрича. Але чиновник схитрував: на час смути пішов у відпустку, а коли влада в Києві змінилася, то Негрич, на відміну від багатьох своїх колег, не став звільнятися за власним бажанням. «Я не планую йти з посади, після відпустки повернуся до виконання обов’язків голови РДА, життя покаже, що буде завтра», — відповів він тоді журналістам. Разом з цим, будучи депутатом Івано-Франківської облради, Негрич намагався зірвати голосування про відставку губернатора Василя Чуднова (що вимагав Майдан) і публічно порвав свій бюлетень. Так само Негрич публічно засудив інцидент, що стався 3 лютого 2014 року на сесії облради, коли деякі «активісти Майдану» в масках насильно вивели з залу трьох депутатів-регіоналів.

І ось, незважаючи на свою «помірно прорежимную» політичну позицію, Михайло Негрич просидів у своєму кріслі до середини квітня 2014 року, поки під тиском місцевого Майдану він не був звільнений указом в. о. президента Турчинова. При цьому Негрич зумів уникнути процедури люстрації!

Вже в 2015 році «недолюстрированный» Негрич оскандалився знову, тепер уже в зв’язку з майбутніми виборами (він балотувався в мери Коломиї). Михайло Негрич та його старий приятель Любомир Жупанский вирішили взяти під свій контроль виборчу комісію і місцеву організацію «Солідарності», щоб таким чином повернуться у владу вже під прапорами президента Петра Порошенка. По всій видимості, бурхлива діяльність Негрича сильно розлютила когось із його земляків: у серпні 2016-го невідомі намагалися підпалити його заміський будинок в селі Королівка.

Сергій Варіс, для SKELET-info

ПРОДОВЖЕННЯ СЛІДУЄ…

Михайло Негрич та Микола Негрич: київсько-коломийська корупція по-сімейному. ЧАСТИНА 1 оновлено: Серпень 17, 2018 автором: creator
Источник