Гранітне справа прокурорів

2


















Гранітне справа прокурорів

17.08.2018

Співробітники генеральної прокуратури руками Нацкомісії з цінних паперів організували облаву на бізнес в Полтавській області і можуть зірвати передвиборчі плани уряду Гройсмана.

Дуже цінний папір

30 липня 2018 року, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення перевірити зберігача цінних паперів компанію «Аверс». Але «Аверс» – не головна мета.

Кінцевою завданням перевірки НКЦПФР – дотягнутися до керівника ПП «РГК» (Рижівський гранітний кар’єр на околиці Горишних Плавнів – колишнього Комсомольська) – Сергія Корявченкова. Який, з метою захистити бізнес від рейдерів, продав акції ПРАТ «РГК» у вересні 2017 року. Статут ПП «РГК» не забороняв йому проводити таку операцію (про те, який арсенал використовували рейдери, пов’язані з БМВ, для атаки на гранітний кар’єр – читайте тут).

Ви запитаєте: при чому НКЦПФР до приватного підприємства, яке ніколи не випускало та не могло випускати цінні папери, обіг яких регулювався б нацкомісією? І це буде дуже правильне питання, відповідь на який один – ні при чому.

Але нам вдалося встановити, що Держкомісію «дуже попросили» докопатися до Корявченкова. Ім’я прохача – нинішній заступник начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури Володимир Гуцуляк, раніше неодноразово потрапляв під приціли журналістських розслідувань за невгамовні апетити.

Про те, що саме Ст. Гуцуляк направляв відповідні документи в Держкомісію, нам підтвердили два джерела — з самої комісії та Генеральної прокуратури. На момент передачі документів до НКЦПФР, пан Гуцуляк очолював департамент ГПУ з розслідування особливо тяжких злочинів у сфері економіки, який здійснював процесуальне керівництво та розслідував кримінальну справу, відкриту за фактом скарги одного з колишніх партнерів Корявченкова – Ковальчука В. Р. Чистий комерційний спір, на рівні приватного підприємства, НЕ емітента цінних паперів.

Саме тому постанова про проведення перевірки «Аверс» (а з «Аверсом» та ПП «РГК») від НКЦПФР підписав не чоловік Маші Єфросиніної, голова Нацкомісії Тимур Хромаєв, а всього лише директор департаменту контрольно-правової роботи Нацкомісії О. Місюра.

Воно і зрозуміло – мудрий і досвідчений Тимур Хромаєв не став би брати на себе відповідальність за очевидно сумнівну маніпуляцію. Тому що підписатися під тим, на що не маєш права – для держчиновника означає пописати собі якщо не смертний вирок, то як мінімум догану із занесенням в трудову книжку, а як максимум – звільнення з «вовчим квитком».

(Тимур Хромаєв досить розумний, щоб не вплутуватися в сумнівні історії)

Більше того, нам вдалося встановити, що позиція особисто голови НКЦПФР кардинально відрізняється від позиції, відповідальність за яку на себе взяв Олег Мисюра.

Ми маємо фотографією документа, який особисто Тимур вадим заурбекович відправляв Юрію Віталійовичу Луценку рівно за 4 місяці до рішення Місюри перевірити «Аверс». Копію нам надав джерело в керівництві генеральної прокуратури.

Ось цей документ.

Зверніть увагу на особисту підпис Тимура Хромаєва, а також на виділені абзаци. Голова НКЦПФР ще в березні 2018 року чітко дав зрозуміти Генеральній прокуратурі, що Нацкомісії законом не дозволяється перевіряти ПП «РГК» та його директора Сергія Корявченкова, вони не можуть давати оцінку компетенції керівника ПП, який ніколи емітентом цінних паперів не було. Це справа суду і правоохоронних органів, а не Комісії. Якщо Нацкомісія порушить закон – комусь доведеться відповісти.

Цим кимось і став пан Місюра. До речі, Олег Мисюра, як писали ЗМІ, в 2009 році фігурував у рейдерське захоплення ЗАТ «Одесакондитер», перебуваючи на посаді начальника відділу фінансового моніторингу, контрольно-правового управління Одеського територіального управління тоді ще ДКЦПФР.

Підставити генерального

Також ми маємо копією ще одного документа, розкриває суть уваги Гуцуляка до ПП «РГК» і Корявченкова, яке призвело прокурора генеральної прокуратури в НКЦПФР.

Це – висновок Начальника департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності, Генерал-полковника Володимира Бедриковского.

Щоб не обтяжувати читача масивом тексту, наведемо найбільш яскраві витяги з висновку:

«Під час досудового розслідування допущена істотна неповнота й однобічність»…

«…слідство розслідує тільки доводи одного боку Ковальчука В. Р., і взагалі не дано оцінки доводам Корявченкова С. В. ….»

«…слідство, вдаючись до розслідування корпоративного спору, не дає належної оцінки тому факту, що Ковальчук В. Р. не є співвласником ПП «РГК», оскільки, у зв’язку з не внесенням своєї частки в статутний фонд рішенням загальних зборів ПП «РГК» від 22.09.2017 він був виключений зі складу учасників ПП і не він не може бути потерпілим»…

Таким чином, генерал-полковник Бедриківський фактично підтверджує, що співробітники генеральної прокуратури усвідомлено влаштували облаву на керівництво Рыжевского гранітного кар’єра, і підіграють в «корпоративному спорі» Ковальчуку В. Р., який взагалі жодного відношення до ПП «РГК» не має, тому що не вніс свою частку до статутного фонду і був виключений з учасників НП. Від гріха і від ганьби генпрокуратури подалі, Володимир Бедриківський радить передати справу іншому органу досудового розслідування.

В чому суть підстави, про яку між рядків пише Бедриківський? Вона проста, як двічі два. Рижівський гранітний кар’єр – великий постачальник щебеню для будівництва доріг. У минулому році рейдери на чолі з Ковальчуком ледь не зірвали виконання держплану по ремонту доріг національного значення у Полтавській області. Тоді захоплення намагалися організувати через чорних реєстраторів. В цьому році за справу взялися підлеглі Юрія Луценка. Що скажуть прем’єр-міністр Володимир Гройсман і міністр інфраструктури Володимир Омелян, якщо дізнаються, що їхні передвиборчі плани по ремонту доріг зривають на Різницькій?

Музику замовляє… кум

Як ви вже зрозуміли, головна дійова особа, на чиєму боці в цій історії грала генеральна прокуратура в особі В. Гуцуляка – Ковальчук В. Р.

Особистість, яка прославилася саме завдяки його спробі захопити Рижівський гранітний кар’єр в серпні 2017 р.

Крім володіння салонами БМВ, Вадим Ковальчук відомий тим, що є кумом колишнього прокурора Києва та Полтавської області Анатолія Мельника. Пан Мельник хрестив дочок Ковальчука. Саме з прізвищем Мельника не плакатах гірники приїжджали під Полтавську обласну держадміністрацію, пікетували салони БМВ в Полтаві і Кременчуці в 2017 році.

(в 2017 році гірники змогли захиститися від рейдерів, їм допоміг Мін’юст та його Антирейдерська комісія)

Тоді справа дійшла навіть до звернення в штаб-квартиру БМВ.

Сміємо припустити, що оприлюднена інформація послужить підставою якщо не для миттєвих кадрових висновків ГПУ і НКЦПФР, то хоча б для службових розслідувань, про результати яких ми вам неодмінно повідомимо.

В тему: Володимир Бедриківський: бере рука генпрокурора Луценко. ЧАСТИНА 1

Прокурорська правда

Гранітне справа прокурорів оновлено: Серпень 17, 2018 автором: Redactor
Источник