Експерти розповіли, з якими проблемами можуть зіткнутися фрілансери

2


















Щороку кількість фрілансерів в Україні зростає. Так, за даними найбільшого українського фріланс-сервісу Freelancehunt в 2017 р. на майданчику було зареєстровано 220 тис. фрілансерів, тоді як в 2016 р. ця цифра досягала всього 165 тис. До такого виду заробітку ставляться по-різному, деякі вважають, що це несерйозна підробіток на час, інші ж упевнені, що це робота майбутнього, без прив’язки до будь-якої фірмі або організації.

Так чи інакше, фріланс стає все більш популярним, як у всьому світі, так і в нашій країні. Але не варто забувати, що тут теж існують свої складності, одна з яких – легальність такого заробітку.

З одного боку, робота на фрілансі – це свобода і повна незалежність, а з іншого – величезні ризики того, що тобі просто не заплатять за виконане завдання. Якщо роботодавець вирішить скористатися вашими послугами, а після – ніяк це не сплатити, залучити його до відповідальності навряд чи вийде. Тому досвідчені фрілансери намагаються вибирати перевірених роботодавців і наводити про них довідки, щоб не бути обдуреними.

«Законодавчо фріланс у нас якось не дуже прижився. Ні старий Кзпп, ні проект нового нічого приємного для фрілансерів начебто не придумали. Тому по старій пам’яті краще порекомендувати максимально документувати взаємини, щоб зафіксувати факт їх наявності та результатів, які є, і які треба оплатити», – розповідає Пашкіна.

Так, за результатами опитування, яке проводив портал rabota.ua у минулому році, 40% респондентів відповіли, що знаходять роботу на фрілансі за рекомендаціями знайомих. Такий спосіб зазвичай зменшує ризик бути обдуреним. Але, як би там ні було, поки що українське законодавство не може захистити інтереси фрілансерів.

«На сьогоднішній день прямої заборони на фріланс ми в законах України не знайдемо, як і визначення «фріланса». Цивільний кодекс України гарантує нам свободу договору, а право на підприємницьку діяльність гарантовано ст. 42 Конституції України та Господарським кодексом. У той же час, існує вже цілий перелік вироблених судовою практикою критеріїв, коли фріланс визнають замаскованої трудовою діяльністю, і навпаки», – пояснює в коментарі сайту «Сегодня» старший юрист EXPATPRO Тетяна Ященко.

Так, наприклад, нещодавно був випадок, коли Державна служба України з питань праці прийшла з перевіркою в черкаську IT-компанію і виявила порушення трудового законодавства по 11 працівників, з якими компанія співпрацювала з цивільно-правовими договорами – на фрілансі. Сказати, хто правий, а хто винен в цій ситуації досить складно. У компанії запевняють, що всі документи у них були в порядку, а ось в Держпраці вважають, що компанія не повинна була укладати цивільно-правові договори з розробниками, а замість цього повинна була взяти їх у штат за трудовим договором; зараз фірмі загрожує великий штраф.

Справа в тому, що фрілансери часто співпрацюють за цивільно-правовим договором, Держпраці ж вважають, що всі фізособи повинні бути оформлені виключно за трудовими договорами. Варто відзначити, що між цими договорами є різниця. Трудовий договір – це, фактично, угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Тобто працівник підкоряється внутрішньому розпорядку і виконує будь обсяг роботи у визначений договором термін.

У цивільно-правових договорів є різні підвиди, але найбільш поширений – це договір на виконання робіт. Предметом ГПД є виконання робітником чітко визначеного обсягу послуг, тому такий тип договору кардинально відрізняється від трудового. У Держпраці ж намагаються довести, що працівники, які оформлені за цивільно-правовим договором за фактом функціонують як повноцінні співробітники (оформлені за трудовим договором), а значить – вони неправильно оформлені.

Юрист пояснює, що поширені договору саме на надання послуг, предметом яких є сфера основної діяльності замовника. Тому, якщо замовник займається розробкою ПЗ, то для Держпраці здається підозрілим те, що компанія залучає інших розробників на фрілансі, адже у неї в штаті повинні бути працівники, які виконують ці функції.

«Штраф накладається на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП), які виступають в ролі роботодавців або замовників послуг. В основному штрафують за «неправильне» оформлення співробітників: Держпраці за замовчуванням розглядає фрілансера як найманого працівника. А оскільки, зрозуміло, ніякого трудового договору немає – порушення очевидні», – говорить Тетяна Ященко.

Сам же фрілансер, якщо він працює за цивільно-правовим договором, постраждати від дій Держпраці не зможе, оскільки в цьому випадку немає ніякого приховування податків, і вони сплачуються аналогічно податків за трудовим відносинам.

«Трохи складніше, якщо фрілансер ФОП – в такому разі більше ризиків припускати податкову оптимізацію. Але все доказово: важливо наявність договору, подача податкової звітності відповідно до вимог ситуації, наявність оплат згідно з підписаними актами приймання-передачі», – говорить юрист.

Правда, навіть якщо фрілансер є ФОП – штрафи його все одно ніяк не торкнуться. Юрист пояснив, що згадана складність стосується податкової, а не Держпраці. Наприклад, якщо ФОП працює тільки з одним замовником, по виду діяльності, який і у ФОП і у замовника однаковий, є ризик, що податкова інспекція ініціює розслідування, але, ймовірність цього досить мала.

Facenews