“Їдемо в Європу”: Як працівники “Укрзалізниці” підтримують пияцтво в поїздах! Деталі, які обурюють!

0














Що потрiбно пасажировi поїзда? Декому — спокiй. Iншим — горiлка, пиво, коньяк, вино. I "весела" нiч усьому вагону забезпечена. Провiдники ж або не реагують на п'яних пасажирiв, або навiть особисто допомагають їм дiйти стану потрiбної кондицiї. Про такий бiзнес в обмiн на чесне звання залiзничника нещодавно я дiзналася на особистому досвiдi, – передає Корупція Інфо

Популярне: ТЕРМІНОВО! Максимальний репост! Новий ШОКУЮЧИЙ «РОЗВОД» на дорогах України. БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ!


"Та вони ж трiшки, чого ви переживаєте, нiби перший раз у поїздi їдете?" — звертається до мене на пiдвищених тонах чоловiк у темно-синiй унiформi з розхристаною сорочкою. До нього я звернулася з проханням припинити пияцтво моїх сусiдiв у поїздi Однак мої слова чомусь здалися провiдниковi дивними.


Поруч зi мною на нижнiх мiсцях сидять троє чоловiкiв i одна жiнка. Як тiльки наш поїзд №43 напрямком Київ — Iвано-Франкiвськ рушив, у їхнiх пакетах задзвенiли пляшки. Просто пiд знаком iз перекресленою червоним пляшкою стали наливати всi можливi коктейлi. Здавалося б, звична картина. Утiм неправомiрна. Тим часом чоловiки з оголеними животами та розстебнутими штанами наливають горiлку до банок з пивом. Ще трiшки — i розстеляти лiжко менi не доведеться, адже поспати не вдасться.


Провiдник пiдсiдає до них i майже пошепки каже: "Закругляйтеся, щодо вас тут надiйшла скарга". З виразом обурення на обличчях компанiя озирається i голосно запитує: "Хто? Покажiть нам, хто це сказав?" Не вагаючись, провiдник скеровує вказiвний палець на мене. I ось уже всi чотири мої компаньйони дивляться на мене як на найбiльшого ворога народу. Лунає потiк нецензурних слiв, погрози та вигуки невдоволення сиплються саме на мене. Провiдник не чекає продовження спектаклю i йде.


За декiлька хвилин у вузькому проходi з'являється немолода жiнка з картатою сумкою, яку вона волочить за собою по пiдлозi. "Пирiжки гарячi!" — волає вона щосили. Чоловiк на боковiй полицi голосно звертається до неї: "Дайте, будь ласка, пляшку горiлки". Отакої! Певно, асортимент цiєї бабцi вiн знає напам'ять. Жiнка витягає пляшку i ставить на стiл. Вони розраховуються, а вiд клiєнтiв вагона в бабцi вже немає вiдбою. За декiлька хвилин спритна бiзнесвумен продала вже понад п'ять пляшок мiцних напоїв.


Пирiжки їй продати так i не вдалося, а от свого мiнi-бару в сумцi вона швидко позбулася. Жiнка розвертається i рушає в бiк кабiни провiдника. У мене знову ж таки з'являється маса запитань до працiвника "Укрзалiзницi", i я прямую туди ж разом iз нею. На мiй подив, бабця вiдчиняє дверi до кабiни.


"Тримай свої грошi, — каже вона до провiдника. — Ти ходи продавай, а йому ледь не всi грошi". Провiдник бере в руки купюри. Однак, побачивши мене, швидко ховає їх собi в
кишеню. То он яка непроста схема! У цей час до купе провiдника пiдходить один iз моїх п'яних попутникiв. "Пиво є?" — питає вiн провiдника, ледь тримаючись на ногах. "Є, 25 гривень за банку", — вiдказує провiдник i вже протягує напiвголому чоловiковi пиво.
Той розраховується i, колихаючись, йде назад до свого мiсця.


"А вам, може, пива теж?" — звертається й до ошелешеної мене провiдник.
Тут або пити, або взагалi не їхати. Мабуть, пияцтво в цьому поїздi не припиниш.
Мої десять годин поїздки запам'яталися на все життя. Плацкарт — завжди лотерея, того разу я програла. Усю нiч я слухала п'янi крики, смiх та навiть бачила бiйку. Коли ж ми
доїхали до мiсця призначення, то провiдник забув розбудити пасажирiв. Пiдiйшовши до нього здати постiль, я вiдчула запах перегару. Очевидно, працiвник залiзницi просто не мiг встати ранiше, щоб виконати свої обов'язки — у нього було похмiлля.


Коли я вiдiйшла вiд морального шоку, то знайшла в собi сили подзвонити на "гарячу лiнiю" "Укрзалiзницi". Однак, розповiвши про всю ситуацiю в деталях, я вiдчула недовiру в голосi по той бiк телефонного зв'язку. "Зазвичай у нас такого не стається, це нонсенс, — каже
працiвниця служби. — Дивно, може, ви перебiльшуєте?" Ще трохи подискутувавши з жiнкою, ми не дiйшли консенсусу: вона не повiрила менi, а я — їй. Однак скаргу таки було записано. "Вам невдовзi зателефонують i вирiшать цю проблему", — додала вона й поклала слухавку. Утiм навiть декiлька днiв по тому нiхто так i не зателефонував.


Що ж, може, я чогось не розумiю в подорожах поїздом? Iстину вирiшила знайти в постановi "Про правила поведiнки громадян на залiзничному транспортi". Серед великої кiлькостi норм знаходжу потрiбнi менi слова: "Пасажирам забороняється перебувати у станi наркотичного чи явно вираженого алкогольного сп'янiння, в забрудненому одязi". Заодно я вирiшила з'ясувати, чи можна провiдниковi продавати алкогольнi напої.

У постановi "Про порядок обслуговування громадян залiзничним транспортом" читаю: "На вокзалах та в поїздах в установленому порядку може здiйснюватися роздрiбна торгiвля соками, напоями, пивом…"
"Так, пиво є "легким алкоголем", до спиртних напоїв не належить, реалiзується без марок акцизного збору, — розповiдає Юрiй Мiнкiн, юрист. — Iнша рiч, що закон забороняє розпивання пива в потязi, на вокзалi (крiм ресторану).

Це є адмiнiстративним правопорушенням". Тобто купувати пиво в поїздi можна, а пити його — нi. 

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки